Роздумуючи тихо наодинці,
Все згадую історії роки,
Як Україну нищили ординці,
Як йшли на смерть за неї Вояки.
Як війни роздирали її душу,
Як голодом морили її тіло,
До волі мрію, хто в душі задушить?
А жити завжди вільною хотіла!
Вона стоїть всім ворогам на зло,
Жива, хоча, копають їй могилу,
Скільки синів за неї полягло,
Катів би у сльозах уже втопила.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011344
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2024
автор: синяк