Один промінчик, рано вранці
Десь непомітно промайнув
А я і досі не лягаю спати
Бентежно дивлячись в далечину.
Там за обрієм уже світає
Чутно шепіт листя на дворі
Немов мелодією ранок розцвітає
А Легіт освіжив мої думки.
Поглинула відразу ейфорія
Серце стиснулось на мить
В очах ти тут, напроти, неймовірна
А я не можу кроку вже ступить.
Ти полонила моє серце
Зайняла усі мої думки
Одне бажання бути біля тебе
Не тільки зараз, а усі роки.
Моя ти пристань, мій притулок
Маяк, що зустрічає серед хвиль
Ти замок мій, а я твій ключик
Що підійде до тебе без зусиль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2024
автор: Нефілім