Коли ставали разом на рушник,
І ними милувалася родина,
Бажав їм кожен, що бажати звик —
Усе, що дуже вартісне людині.
Без сумніву, багато спільних літ
Їм побажав хтось щиро на весіллі...
Без нього їй став чорним білий світ,
І плачуть очі не слізьми, а сіллю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2024
автор: Патара