Незрозумілий скарб -день,що минув...
Чи віднайшовся? Чи навіки згаснув?
Чи розмінялося суттєве лиш на власне?
І - чи прожив? Чи, як старе - відбув?
Пелюсткопад в нечуваних снігах
По світу йде і болісно, і лячно.
Дні губляться так швидко, необачно,
Немов цілунок перший на вустах.
Суцільний зойк щодення кличе ніч.
Час остраху,гріхів і віддзеркалля.
І сальто час душі понад проваллям,
Де Божий дух,мов протяг понад свіч.
День проминув.Його не віднайти.
Не відтворити. Тільки лиш згадати.
І розумієш,що не можеш спати,
Бо на мішені ранку - знову ти ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2024
автор: Вадим Димофф