Я з того краю, де цвіте калина,
Де на березі ріки: ліс , поля ,гаї.
Звучить ім'я , так ніжно - Україна
Як оспівують її вроду солов'ї.
Розлетілись в чужі світи журавлі
І впізнаєш своїх по мові здалека.
Летиш ,як пташка до рідної душі,
Щоб відчути земне тепло , як лелека.
Птахи звили гніздечко на чужині
Але ніхто не забув батьківську хату.
Де родився, і виріс - дитинства дні...
І ту мову, що навчила тебе мати .
Я із тих країв, де сад біля хати
Навесні цвіте мальва - рожа під вікном.
Цвіте Земля у божій благодаті
Єднає всіх у гніздечку своїм крилом.
Я дочка твоя - моя Україно!
Люблю тебе, як дитя матінку свою.
Я молюся за тебе щохвилинно,
Щоб Господь витер із очей сльозу твою.
Де ми б не були, у якому краю,
Хочеться почути свою рідну мову.
Відчути запах трав, дзвін водограю...
Мамину ласку і пісню колискову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011538
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2024
автор: Чайківчанка