Гуляючи полем туманним,
Збираючи ранню росу
На листях і маках багряних,
Ледь топчучи їхню красу.
Милуючись сліз оксамитом,
І йдучи у далечі даль.
Я з'єднуюсь з цим милим світом,
На мить забуваючи жаль.
А всесвіт так лагідно блимне
Крізь віти зелених дерев.
Цей всесвіт моя батьківщина,
Для нього ми в світі живем.
Як спомин майне мимоволі
Обличчя і ймення усіх
Яких ми кохали по волі,
Забувши про грішності гріх.
Гуляючи ранком в тумані
І люблячись в морі росі.
Із сонцем це марево тане
Лишаючи тебе порі…
22.04.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011591
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2024
автор: kvakerok