Давай розділим душу і роки

Давай  з  весною  ввійдемо  у  життя,
Бруньки  на  нашім  дереві  зазеленіють.
Від  цвіту  до  врожаю,  відчуємо  буття,
Плодами  кохання,  серця  заволодіють.

У  двох,  від  весни  і  до  весни,
В  радості,  смутку,  часі  який  не  чекає.
Одною  волею  по  течії  плисти,
Долею,  яка  нас  десятки  літ  тримає.

Давай  намалюємо  наш  з  тобою  дім  
В  якому  будем  жити.
Ще  трохи  часу  є,  на  шляху  немолодім,
Проект  цей  запустити.

Розділим  хліб,  душу  і  роки,
Один  на  двох  бокал  вина,  сни  кольорові.
День  і  ніч,  як  два  струмки,
Будем  зливатись,  у  вічне  озеро  любові.

Давай  дозволим  собі  нас...
Стрінемо  омріяний  світанок.
Не  відкладаймо  більше  час,
Зігрієм  заходом,  душі  наостанок.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2024
автор: Окsi