У морі тоне новий шмат землі,
останній корабель потрохи йде на дно.
Карта скарбів на мокрому столі,
не треба більше, щастя не дано.
І юнга з капітаном курять поруч,
невідворотна доля цього судна.
З руки вже знято металевий обруч,
остання ніч, для них пройде, мов "судна".
Все хвилі розбивають борт сталевий,
вода заповнює і трюм, і всі каюти.
І це вже пункт призначення кінцевий,
за кораблем, на дно підуть салюти..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011804
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2024
автор: Zak_Marko