А серце жалось від болю,
Мені сказав, що кохаєш,
Я ж не картаю на долю,
Заміжня жінка, ти знаєш.
Хіба давала той привід,
Просила знову кохання?
Тож знаю, в жінки є вибір,
Родині ж мати страждання.
Її будують роками,
Міцну, щасливу та дружню,
І разом по́між вітрами,
Леліють мрію майбутню.
Чи зраджу за́раз найближчих,
Все ж манить таке почуття,
Гріхів палких і нестримних,
Чекає яке майбуття?
Коли стосунки ці рвуться,
Сумне лишають відлуння...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2024
автор: liza Bird