В цьому світі часто падають,
Падіння переборює більшість.
Інколи на землю їх кидають,
Роблять інші в житті дурість.
Можна без хати на смітнику,
Порпати покидьки, із-за їжі.
П'яним полежати на хіднику,
Ніби курортником на пляжі.
Найгірша наркоти залежність,
Перші дози плавання в щасті.
Стерто до людей належність,
Бо прагнуть назавжди упасти.
Забувається про моральність,
Втрачаєтся змога себе оцінити.
Латентна і видима брутальність,
Не можна злу звичку змінити.
На все він готовий з-за дози,
Вкрасти речі, чи навіть вбити.
Не бачить ніде собі загрози,
Смерті ж ранньої не спинити.
4 січня 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011849
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2024
автор: Володимир Кепич