Такою вже є українська душа
Не спить Україна – рятує себе –
Московська орда «дістала»:
Вбиває руйнує, що бачить, гребе,
Та дух наш міцніший сталі.
Живем котрий рік під ракетним дощем,
Але ж ні, не на колінах.
Серця пропікає непроханий щем:
Країна ж уся в руїнах…
Нам розум диктує: останній це шанс,
Аби врятувати волю.
Така уже є українська душа:
Противитися сваволі.
Не спить Україна – рятує себе
Від путінського лукавства…
Злітає мільйон молитов до небес:
«Врятуй, Боже, нас від рабства!»
23.03.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2024
автор: Ганна Верес