Марення

Чи  марю  я,  чи  це  життя  таке?..
Спочатку  —  все  нове,  незрозуміле,
та  згодом  трохи  —  звичне  та  важке,
хоч  інколи  доволі  навіть  миле…

Під  старість  знову  наче  десь  не  тут…
Чужим  здається  світ  мені  сучасний,
панує  в  ньому  прірви  абсолют…
Дитинства  світ  забувся  вже  прекрасний

і  знову  наче  марю  я,  йдучи
останнім  шляхом…  Темряви  чорнила
чатують  вже,  нагайкою  б'ючи,
женуть  мене.  Пітьма,  зламавши  крила,

навіює  останній  сон  в  житті,
чекаючи  мене  у  небутті…

(лютий  2017  р.)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011931
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2024
автор: Геннадий Дегтярёв