Духу Святому, вічно юному,
і Матері Божій, теж вічно юній, —
наставникам найпершим,
і другу Христовому Лазарю
присвячується з любов’ю
Скільки вам в колії вгрузати?
Славив Бога я!! — Хто вас труситиме?
Світ матеріальний, начальницький,
в сорок років — пузатий: і
я вхопив стіл —
й сходати побіг на
шостий поверх
гуртожитку
не щоб в КПІ когось потрясти —
це щоб крила — там —
в окриленнях розправляти!
І скільки вас над коліями нестИ?
скільки вам угрузати?
струшувати й потрясати?
я звик
Ось це Лазар — мертвий, смердик …
І ось це Лазар — ожив!!!
розумієте, ті що там стояли —
в них протеліпався й відпав
не лише язик…
хто вам як не я
струсне старого рота крильми,
важкі продвижники, прохідники
знекриленого антихриста — Христового
супостата??
що ж ви! — замість з колії вибратись
махатиметесь і глибше
вгрузатимете?
розумієте, всесвітній математик
вискакував на стіл
з таким теж всесвітнім математиком
щоб впасти в дикій боротьбі на вшануваваннях
ювіляра —
на підлу підлогу ресторану —
і тим потрястись!..
кому не кому, вам треба розказати
для чого математикам
в моїй поезії —
пастИсь?
що? — з колії у головах
не вибиратись?!
Ось Лазар мертвий — смердить
І ось Лазар — ожив!!!
й чи не пора в Піст прокидатись…
й ви Йому нічого не зробите —
бо з Христом йде весь світ
це сказано
скільки тобі, старий
академічний бевзю, казати??
27.04.2024, Лазарева субота!
м. Київ —
третій вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович