Осанна дню, коли верба не плаче,
Коли Надія і в золі цвіте!
Не зможе смерть життя переіначить,
Допоки Віра вербно так росте.
Осанна тим, хто не заплющив очі
Над прірвою щодення у пітьмі!
Вже звідусіль звучать слова пророчі:
За тиждень впевнимось, що в горі не самі.
Мабуть, ми всі з вербового коріння:
Хоч доля гне - сплітаємо гілки.
Осанна дню, що є благословінням
І тихим доторком Господньої руки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012033
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2024
автор: Вадим Димофф