Була й тоді весна, сяйлива і жадана,
Чекав Єрусалим, і линуло : «Осанна!»
І люд стелив гілля пророку з Галілеї,
Той знав, куди ступав дорогою цією.
Минула злива літ, а думка все снується:
«Осанна» - й розп’яли: в цім світі так ведеться.
Страждання, болі мук, а далі – воскресіння.
Така «любов» людська, дорога до спасіння.
Й тут вчора ще дощі, прогнози і погрози,
Та квітень вже розплів вербі зелені коси.
Ясніє сива даль, душа уже прозріла,
Надія і печаль - ця Вербная неділя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012043
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2024
автор: Світла(Світлана Імашева)