Не відкладаймо зустрічі
Коли всміхнеться літо стиглим плодом
Тобі й мені, як то було колись,
Не відкладаймо зустрічі на потім,
Адже наш вік на захід похиливсь.
Та пам’ять ненароком нагадає
Про кращі миті нашого життя.
А може, й долю вкотре запитає,
Чи ми не захворіли забуттям?
Чи в серці іскорка жива любові,
Що гріла нас в минулому обох?
Тепер же обнялась вона з журбою.
Та чи врятує ту любов нам Бог?
26.01.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2024
автор: Ганна Верес