За життя поет немало бачив,
Бо штиблетів купу протоптав.
З неба місяць, ніби ріг телячий,
Відломився і пірнув у став,
Розлетівшись на холодні бризки,
Що ковзнули раптом по щоці.
Тож тепер збиратиму у низку
Вечорами срібні сльози ці.
Вийде ночі ще мені долати
Біля чарки з думами про те,
Звідкіля чвалатиму до хати,
Як талант востаннє відцвіте?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012290
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2024
автор: Zorg