Світанки росяні у сяйві діамантів…
Мелодія Шопена тихо десь звучить.
Розвіє легіт перли-роси дивних мантій,
Де нот душевних веселковий колорит.
Вогнем палає все безкрає синє небо,
Від світла аж сахнулися ізблідлі зорі.
А в моє серце насолоди ще так треба!
Спішу-біжу на зустріч світлій долі…
Де хвилями дзвінкими грають-ллються млості
Й збирають все проміння для денної втіхи.
А сонце кидає свої ранкові брості
На всі простори для натхнення милі й тихі.
Душевну пісню як мені співа природа!
Відлунюють в моєму серці свіжі ноти.
Світанку в росах зачаровує ця врода
І вже на сум немає в мене права й квоти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012339
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2024
автор: М_А_Л_Ь_В_А