Психоз
Дивлюсь на божевілля це сумне,
нікчемне геть… Під грім аплодисментів
в країні верещать вже про одне:
— О, любий царю, не втрачай моментів
загарбати шматочок тут і там,
начхати, що у брата дорогого.
Давай скоріш команду артполкам,
не втрать вогонь завзяття бойового!
Ти бачиш? — Брат безпомічний, він сам.
Ти знаєш, він насправді непотрібний
друзякам, боягузам-брехунам,
хапай скоріше край сусідський хлібний!
Тепер ти — пан! Холопів не прощай,
нагайкою частіше пригощай…
----------------------------------------------
Психоз
Безумие… Такое вот оно —
нелепое, под гром аплодисментов,
и все в стране кричат уже одно:
— О, царь родной, не упускай моментов
рвануть кусочек сладкий тут и там,
неважно, что у брата дорогого.
Давай скорей команду артполкам,
используй пыл настроя боевого!
Ты видишь? — Брат беспомощен, один.
Друзья его — трусишки-пустозвоны.
Он — раб твой. Ты отныне господин!
И пусть тебе холопы бьют поклоны,
а ты им своеволья не прощай
и чаще «братьев» плёткой угощай…
(лютий 2017 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2024
автор: Геннадий Дегтярёв