Невже це вже все?
Навіщо ж розтоптали
Цей весняний цвіт.
[b]Мир обмана...[/b]
Точка, агония....
Удар.
Болит...
расстались..
не прощаясь....
боль пустоты...
следы..
а по большому счету
Нужен...?
Кому..?
Зачем...?
Замедляем ход...
Отгоняем мысли.
Растворяемся...
перерождаемся...
те же
грабли....
та же рана...
мир обмана.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012381
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2024
автор: oreol