Хто там ремствує знов – утомила війна.

*  *  *

Хто  там  ремствує  знов  –  утомила  війна.
Поруч  з  вами  любов,  лиш  за  вами  –  ціна.
Годі  просто  пливти,  марно  гаяти  дні.
Ви  щасливі  вже  тим,  що  вночі  не  одні.

Догорає  свіча,  дум  полагіднів  світ,
на  подушці  печаль  залишає  привіт.
Самоти  відчуття  –  хоч  зови  не  зови.
Незавидне  життя  молодої  вдови.  

В  неї  вічна  війна,  в  неї  доля  гірка.
Мучить  душу  вина  невідступно  стійка.
Їй  болючі  й  чужі  ваших  слів  співчуття,
не  вражайте  душі,  сиротливе  життя.

Пам’ять  як  берегти  знає  тільки  вона.
Їй  ще  довго  цвісти  дозволяє  весна…  
25.02.2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012616
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2024
автор: на манжетах вишиванки