[b]Запам'ятай Життя то є свята Любов.
Дарує її БОГ від Матері до Сина.
З розп'яття капала Христа священна кров,
Всмоктавшись у чорнозем України.
І тихий стогін чутний, голос молитов
З одним проханням дарувати сили,
Якщо Воскресла у серцях любов,
Тоді Воскресне з праху Україна.
Криваві знов і знов твої жнива.
Я знаю Боже не буває дива.
Лише у боротьбі народу ожива,
Воскресне з попелу й руїн моя країна.
- А підлий ворог точить знов ножа.
Церковні дзвони б'ють весь час в набати.
Йдуть на війну солдати захищати,
Тебе кохана, щоби ти жила...
Трива війна вже років так до ста.
Спасіння людства, непід'ємну брилу,
Як той Христос дубового хреста,
Звалив Господь Хреста на Україну!
А материнський стогін тихий плач,
З душі живої променем неспинно
З давніх-давен немов Богів тлумач
Нам каже, що Воскресне Україна.
Життя занурить світ у вирій Знань
І збудить в нас непереможну силу.
Посієш віру, пожнеш хлібів переконань
Христос Воскрес, Воскресне й Україна...
- А підлий ворог точить знов ножа.
Церковні дзвони б'ють весь час в набати.
Йдуть на війну солдати захищати,
Тебе кохана, щоби ти жила...[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012642
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2024
автор: CONSTANTINOPOLIS