ЖУРАВЛІ (переклад пісні на вірш Р. Гамзатова)

Мені  здається  часом,  що  солдати,
Які  з  кривавих  не  прийшли  полів,
В  блакить  небесну  вознеслись  крилато,
Перетворились  в  білих  журавлів.

Вони  і  дотепер  з  часів  далеких
Летять  і  озиваються  до  нас.
Чи  не  тому,  ми,  дивлячись  на  небо,
Із  сумом  замовкаємо  не  раз.

Стрій  втомлений  в  туманні  далі  лине,
У  небі  дня,  що  догорає  сам.
Є  проміжок  малий  у  тому  клині.
Можливо,  це  -  для  мене  місце  там.

Настане  день,  і  в  зграї  журавлиній
Я  попливу  кудись  у  сизій  млі,
Із-піднебесся,  з  окликом  пташиним
до  тих,  кого  залишив  на  землі.

Мені  здається  часом,  що  солдати,
Які  з  кривавих  не  прийшли  полів,
В  блакить  небесну  вознеслись  крилато,
Перетворившись  в  білих  журавлів.

Переклад

Присвячується  моїм  дідусям  і  бабусі,  що  захищали  наше  майбутнє  в  роки  Другої  світової  війни!
Присвячується  усім  загиблим  захисникам  України!  І  усім  тим  захисникам  Батьківщини,  що  вже  за  віком  назавжди  покинули  нас!

Першоджерело,  вірш  Расула  Гамзатова,  дагестанського  
поета,  написаний  у  1968  році:

Къункъраби

Дида  ккола,  рагъда,  камурал  васал
Кирго  рукъун  гьечIин,  къанабакь  лъечIин.
Доба  борхалъуда  хъахIил  зобазда  ХъахIал  
къункърабазде  сверун  ратилин.

Гьел  иххаз  хаселаз  халатал  саназ
Нилъее  салам  кьун  роржунел  руго.
Гьелъин  нилъ  пашманго,  бутIрулги  рорхун,
Ралагьулел  зодихъ  щибаб  нухалда.

Боржун  унеб  буго  къункърабазул  тIел,
Къукъа  буго  чIварал  гьудулзабазул.
Гьезул  тIелалда  гъоркь  цо  бакI  бихьула  —
Дун  вачIине  гьаниб  къачараб  гурищ?

Къо  щвела  борхатаб  хъахIилаб  зодихъ
ХъахIаб  къункъра  лъугьун  дунги  паркъела.
Гьелъул  гьаркьидалъул  ракьалда  тарал
Киналго  нуж,  вацал,  дица  ахIила.

Расул  ХIамзатазул  
(1923-2003)

За  першооснову  було  узято  цей  варіант  перекладу,  що  став  відомою  піснею  "Журавлі".  Автор    Наум  Гребньов.

Журавли

Мне  кажется  порою,  что  солдаты,
С  кровавых  не  пришедшие  полей,
Не  в  землю  эту  полегли  когда-то,
А  превратились  в  белых  журавлей.

Они  до  сей  поры  с  времён  тех  дальних
Летят  и  подают  нам  голоса.
Не  потому  ль  так  часто  и  печально
Мы  замолкаем,  глядя  в  небеса?

Летит,  летит  по  небу  клин  усталый,
Летит  в  тумане  на  исходе  дня,
И  в  том  строю  есть  промежуток  малый,
Быть  может,  это  место  для  меня.

Настанет  день  и  с  журавлиной  стаей
Я  поплыву  в  такой  же  сизой  мгле,
Из-под  небес  по-птичьи  окликая
Всех  вас,  кого  оставил  на  земле.

Мне  кажется  порою,  что  солдаты,
С  кровавых  не  пришедшие  полей,
Не  в  землю  нашу  полегли  когда-то,
А  превратились  в  белых  журавлей.

Расул  Гамзатов  Перевод  Наума  Гребнева
В  одному  із  уривків  використано  рядок  із  перекладу  Журавлів  Юрієм  Ліфшицем.
 

Січень-  квітень  2023  року.

картина  із  інету.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012723
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2024
автор: Юлія Щербатюк В’южен