Ранковий дощ душу обіймає,
І вмиває натомлене чоло.
Він вчорашні спогади змиває,
Неначе їх і зовсім не було.
Краплини сріблою росою,
Застеляють вчорашні мрії.
Виблискують попід горою,
Вибілюють сірі сувії.
Річки наповняються водою,
Яка так невтомно біжить у даль.
Туди, де були щасливі з тобою,
Крокували на свою магістраль.
Живильний дощик спрагу втамує,
Наповняє серця почуттями.
Відновити любов пропонує
І до щастя відчинити брами.
© Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012734
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2024
автор: Віктор Варварич