Тебе, тебе
Не відпукаскав.
Порхнула в небо,
Час настав.
А в небі, в небі
Зірочки.
Одна з них я,
А поряд ти.
Душі, душі,
Я і ти.
У сон ти знову завітала,
Нестрино, палко цілувала.
Душа, душа
В цю мить сіяла.
В кострі кохання
Зігрівала.
Таке рідненьке,
Близько, близько.
Ти світлячком
У сні була,
Красива, мила, молода.
Жива...
Душа...
А в грудях птаха....
Щебетала....
Твій голос.
Голос відчувала.
Тебе чомусь завжди замало.
Очки відкрив,
Тебе й не стало.
Душа у вись,
У вись знов звала.
Мене в ночі.
Ти виглядала.
-Мені тебе не вистачало.
Серце кричало,серце кричало.
А ти мовчала,
Лише міцніш
Все прижимала,
У глибині душа кричала:
Люблю....
Так мало...
Тепла замало.
Порхнула в небо і не стало.
Вночі, вночі...
Ві сні
Кохала....
Душа, душа, тебе шукала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012863
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2024
автор: oreol