Любов крізь Всесвіт вічно мчить


Ріка  любові,  як  основа,
В  обіймах  Всесвіту  летить,
Наш  світ  же,  ігнорує  знову  –
Без  неї  в  світі  хоче  жить…

Хоч  ціну  визначально  знає  –
Все  без  любові  є  ніщо;
Гріх  цей  ніяк  не  полодає,
Вертаючись  до  Статус-кво.

І  егоїзм,  і  агресивність  –
З  тих  пір  і  досі  квітнуть  в  Людстві.
Не  визнаєм  альтернативність,
Впадаючи  у  примітивність.

В'ячеслав  Шикалович
10.05.2024  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2024
автор: Променистий менестрель