Душа твоя́ блукає по дахах
серед гаїв, в самотніх очеретах,
розгублена від сенсів недоречних
та з пензликом улюбленим в руках.
Облиш свій комп і визирни в вікно.
Дивись - шпаки в кущах крокують парком.
Засмучені... Як тво́я аватарка.
Вона, напевно, з ними за одно.
Знайди мольберт, знайди, не зволікай.
Малюй, малюй галявини і зорі
і не поміть, як по щоці сльозою
зникає біль кудись за небокрай.
Душа твоя́ блукає по дахах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012888
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2024
автор: Да Доша