Святій Трійці
із Святою Богоматір’ю
в любові присвячується
моє неегоїстичне
ствердження
у вуликові України необмеженім —
те саме сильне
ствердження Буття!!
Віддався в Руки Бога
у беззастережності
як жива вода Церкви
(і як без неї догори?)
щоб Бог до мене
через неї говорив
то ієреї чули
і ріки темні чули —
ця чулість! —
в Руках
про моє тонке
марнославство
каяття…
і протяг часу
дує в кожного у носі
були ніби малі життя
а гнив в державах
малий досвід…
враз мій Великий Досвід —
все виносить!!
Й безсмертне моє ствердження
крізь вулик України необмежений —
ствердження Бога
і Буття!!!
південні корені і не гниють —
і живо хахотять!..
ха-ха!
от взнали
лиш тепер
що Бог дав знать
тоді —
що догниє СРСР!
І взнав
що з Богом переможу росіян
й СРСР
і моя мова —
з світла архангельського
(чи я з російською — яко
республіки
колись німі й тепер?!)
то українська мова й світло архангельське
для допомоги
то українська мова й світло архангельське
й світло архангельське
дано — тоді — для перемоги…
Ха -ха! —
і вирина Краса крізь мужність…
геть! ви! мавпи російські
Богу осуружні
проплямкали знов за Європою
що «Бог помер»
Бути собою — то є мужність
«Бути собою» —
так і Ісус звелів і світ завмер
«цей світ перед тобою —
світ з химер,
і Поведу тебе
лиш будь завжди самим собою,
ти не вмер,
Бога слово —
ствердження Бога
і Буття.»
і в радість Бога — це до
Слова вороття!!
в південних коренях
Життя —
аж жилки хахотять
а в вуликові України —
безбережнім! —
то найсильніше
ствердження Буття!!
10.05.2024, Світла пʼятниця,
Київ —
другий Єрусалим
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012893
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович