Під яблунею якось мудрець відпочивав
Пташки собі співали, а вчений міркував
Про те, що у природі багато таємниць
І як би то хотілось їх трішки привідкрить.
Ось яблука, наприклад, дрібнесенькі сливки
Чом на міцних деревах, а знизу - гарбузи?
Хіба було б не краще, коли б не навпаки?
...
Війнув тихенько вітер, поколихав гілки...
І яблуко по носі черкнуло мудреця.
Тоді спізнав нарешті він радість відкриття:
"Створив Господь все мудро! Якби ж то гарбузи
Не на землі, а рясно на дереві росли,
Один такий достиглий якщо б на мене впав,
То яблук я ніколи уже б не скуштував!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012910
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2024
автор: Далека Зірка