У неньчинім саду квітують вишні,
Зозуленька відлічує роки.
Всім матерям нехай дає Всевишній
Здоров"ячка міцного на віки.
Хай сонечком для кожного з нас світять,
Ромашками в некошеній траві.
Усі ми відчуваєм себе дітьми,
Допоки матері іще живі.
Тоді і ваблять різнобарв"ям мальви
І рідна хата, наче у вінку.
Усі стежки нехай ведуть до мами,
Бо перед нею ми у вічному боргу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012938
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2024
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський