Як важко буває душам…

Як  важко  буває  душам,
як  важко  буває  серцям,
коли  їх  ніхто  не  чує,
наші  почуття  перетворюючи  на  мотлох,
у  полоні  бажань  владних,
з  гіркотою  навпіл.
Як  хочеться,  зустрітися
з  улюбленими  очима,
бездонними  воротами  пристрасті,
порятунком  від  чуттєвої
напасті.
Потонути  б,  в  них  поглядом,
прикриваючись  віями,
як  пеленою  туману  -  обману
розтанувший    правицею.
Життя  повне  крутих
поворотів  -  вирів.
Міг  стати  моєю  половинкою,
а  застиг  сердешною  грустинкою.
Вир  душі  -  душевна  поразка,
сильний,  страшний  вирок,
приводить  до  знемоги,
стигне  у  венах  кров.
Безодня  самозвеличення  страшна,
тягне  нас  з  шляху  до  узбіччя.
Сенс  Життя  -  в  силі  Душі,
а  її  дають  нам  -  радість,
любов,  мудрість.
Вони  роблять  нас,
Космосу  доступнішими,
дітьми  розумнішими.
Мета,  на  життєвому  Шляху,
досяжна  тільки  з  вірою,
волею  і  надією,
працює  на  віддачу
і  чиста  любов  -
фільтрує  серця  кров,
несе  доброту  у  Світ
і  радість,  як  солодкий
зваблюючий  сон.
Любов  окриляє,
дає  силу  Духу,
без  неї  не  Життя,
а  суцільна  непруха.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012941
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2024
автор: Svitlana_Belyakova