Органза застеляє двері,
Прудкий час так невтомно біжить.
Ти пішла у своїй манері,
Моє серце ще досі дрижить.
А твої вчинки відверті,
Малюють свої сторінки.
Ховають миті в мольберті,
Приходять сірі сутінки...
Сріблі роси тамують біль,
Змивають наші почуття.
Створилась нова водевіль,
В минуле немає вороття.
Нотуєм життя на папері,
Добавляємо фарби свої.
В майбутнє відчиняєм двері,
Забуду п'янкі вуста твої...
© Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2024
автор: Віктор Варварич