Недовго ще чекать
Нам миру. Ні, тривать
Не буде вік війна.
Закінчиться вона.
І мир тоді прийде́.
В ту світлу мить ввійде́
В наш край він, наче в дім,
І завжди буде в нім,
Бо вже війна навік
Мине. Її повік
Не буде. Буде мир,
Який в солодкий вир
Свій візьме нас усіх.
І радісний лиш сміх
В нас буде на вустах.
Мир буде, наче птах,
Літати серед нас
Усюди й повсякчас.
Мов сонце, буде гріть
Він нас, а ми – радіть
Йому усяку мить,
Допоки стукотить
У кожному із нас
Серде́нько повсякчас,
Допоки дишем ми,
Тому що є дюдьми,
Якими в світ прийшли,
Щоб в мирі лиш жили,
Радіючи йому
Й також життю всьому.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012978
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2024
автор: Євген Ковальчук