Часом хочеться ридати😭
Бо не можу довго спати.
Бо не можу в магазин
Я піти одна ні з ким.
Гроші ніби папірці,
Ніби були у руці,
А вже ні, бо мої діти
Пішли чупіки купити.🍭
В хаті ніби в мене
Хтось живе крім мене,
Але безлад тут такий
Не посилить й мийдодир
Аби тут навести лад.
Бо взяла мала у руки
Диво іграшку науки,
Пуліверизатор!
Буде мокра наша хата!))
Тішиться, радіє.
Тільки мама в нас сивіє.😒
Але то таке....
Нам потрібно ще!😁
Може впасти із дивану
Чи вкусити за живіт.
Може визвірити маму
Може йдем гулять на двір?
Звуки голосніше📢
Нерви, ви тихіше
Ще найближчі років пять
Будем ми вас "звеселять".
Думаю мами мене зрозуміють😊
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012989
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2024
автор: Олівія Тиркус