Теплію до тебе, свічуся яскраво,
Проходячи поруч, зринаю до хмар.
Кипить усередині, чується «браво!»
Думки розійшлися уже не на жарт.
Ожив Кракатау, своїм клекотанням
Покаже, що серце ще й досі горить.
І відповідь, схоже, зійшлася з питанням,
До кращого все, що дається згори.
Тепер зрозуміло, де похибок прірва,
Чому не вдавалося рівень пройти.
Джек-пот неодмінно любов моя зірве,
В минуле зачинить назавжди порти.
Теплію до тебе, безмірно радію,
Весна розлилася вогнем восени.
Таке до душі, світ прискорює дії,
Про тебе тихенько у вухах дзвенить.
21:07, 01.11.2020 рік.
Зображення: https://www.pinterest.com
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2024
автор: yusey