Кріт проклав підземний хід.
Так втікав від сонця кріт.
Лапки рили-рили путь.
Кротовиння там і тут.
Світло вдарило у ніс —
Кріт порив униз, навскіс.
Тато вийшов біля хати
Нагорнуле притоптати.
Кроте, що ховаєш ти?
Проти сонця чом кроти?
Люблять ці підземну темінь.
Світло гірне — їм не тема.
21 червня 2022, 09:26
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2024
автор: Ти-2