Як сили поєднаємо

Заглушають  вибухи  трелі  солов"їні
І  голосу  зозуленьки  не  чути  через  те,
Усе  навкруг  здригається  через  ракети  нині
Та  українці  гинуть  -  жахливіше  за  все.

Нема  як  милуватися  природою  весняною,
Душа  болить,  як  дивишся  на  тисячі  руїн.
Як  хочеться  вже  спокою,  сонця  й  неба  безхмарного,
Але  щоби  це  сталося  докласти  слід  зусиль

Труднощів  не  боятися,  разом  усім  узятися,
Для  миру  все  робити  на  фронті  і  в  тилу,
Допомагати  воїнам  постійно  намагатися,
Щоби  звільнить  від  ворога  землю  рідну  свою.

Як  сили  поєднаємо,  старання  всі  подвоїмо,
То  виженем  загарбників  із  України  всіх,
Перемогу  здобудемо  над  ворогом  ненависним,
То  будуть  сльози  радості  й  чутний  веселий  сміх.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013071
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2024
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський