Коли закривалось пів неба,
Достатньо нескінченних страждань,
І виправдань зараз не треба,
У душу лиш собі ти заглянь.
Є в попелу гарна властивість,
Мов вихором злетіти з вітром,
Й помчати далеко на місяць,
Забравши порожнечу слідом.
Можливо назвати це гордість,
Забути наболілу тро́щу,
Та думаю інша тут повість,
Прожити я без тебе зможу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013074
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2024
автор: liza Bird