Нашіптувала Муза: '' Час йти спати,
Покинь писати чорним по листі!
Їх не читають, і тобі не варто
Втрачати час на міркування ці.''
Думки мої, куди ж я вас сховаю?
Чи пережити зможу хоч би день?
Словами я ходжу по небокраю ,
Й торкаюсь сонця ними я лишень.
О, моя Музо! Не гнівись, не треба!
Давай удвох зануримося в ніч.
Там зорі обіймають ніжно небо,
І на папір спадають зусібіч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013112
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2024
автор: Незабутка