Вартові неба

крихітко,
твоя  течія  зі  слів  та  фікцій  
пливе  на  місці.
дай  собі  трохи  часу,  
а  світу  відсіч.
бачиш,  скільки    посічених  
днів,  людей,  будівель…
світ  трохи  перекосився,
піддався  гніву
-
подібний  катівням,
де  небо  вшите  касетами,  
які  щодня  найвідважніші  
тягнуть  на  себе.

крихітко,
твоя  течія  склубочилась  
і  заснула.
на  жаль,  інакше  не  буде,
лиш  більше  суму,
ще  більше  прірви,
менше  віри  в  що-небудь,
та  все  ж  залишається  вдячність
вартовим  неба.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013158
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2024
автор: дівчина з третього поверху