Лезом своїх гострих фраз,
розрізаєш мої вздовж вени.
Кров тече, ми тепер на раз,
заберіть хоч хтось тіло зі сцени!
Язиком убиваєш і раниш,
і слова твої, ніби кулі.
Силуетом своїм і маниш,
і розстрілюєш димом в дулі.
І твій рот, мов ворота в пекло,
а я чорт, мені сладко слухать.
Ти говориш - все погане зникло,
бо твоє мені не задмухать.
Ти хороша, я не сперечаюсь,
ти така, і яка вже є.
За водою більше не ховаюсь,
бо втопилося тіло моє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013185
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2024
автор: Zak_Marko