Металеве тіло (125)

Куй  власний  розум,
стали  своє  серце.
Хай  стрімко  по  венам,
кров  з  вольфрамом  несеться.

Гартуй  своє  тіло,
залий  все  металом.
Бо  м'ясо  -  не  діло,
проб'ється  кинджалом.

Металеве  не  стомлять,
слова  всі  болючі.
Людей,  що  підводять,
ножі  всі  колючі.

Латунний  розум.
сталеве  серце.
Проходить  струм,
ніби  смерті  тепер  це.

Залізний  мозок,
титанові  ребра.
Нема  віри  з  казок,
серце  в  клітці,  без  герба..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2024
автор: Zak_Marko