Куй власний розум,
стали своє серце.
Хай стрімко по венам,
кров з вольфрамом несеться.
Гартуй своє тіло,
залий все металом.
Бо м'ясо - не діло,
проб'ється кинджалом.
Металеве не стомлять,
слова всі болючі.
Людей, що підводять,
ножі всі колючі.
Латунний розум.
сталеве серце.
Проходить струм,
ніби смерті тепер це.
Залізний мозок,
титанові ребра.
Нема віри з казок,
серце в клітці, без герба..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2024
автор: Zak_Marko