Sonnet 10 by William Shakespeare
For shame deny that thou bear'st love to any,
Who for thyself art so unprovident.
Grant, if thou wilt, thou art beloved of many,
But that thou none lov'st is most evident;
For thou art so possess'd with murd'rous hate,
That 'gainst thyself thou stick'st not to conspire,
Seeking that beauteous roof to ruinate
Which to repair should be thy chief desire:
O change thy thought, that I may change my mind!
Shall hate be fairer lodged than gentle love?
Be as thy presence is, gracious and kind,
Or to thyself at least kind-hearted prove:
Make thee another self, for love of me,
That beauty still may live in thine or thee.
---------------------------------------------
Шекспір. Сонет 10 (за мотивами)
Кохання — щось, здається, не твоє…
Тебе кохають всі, а ти кого?
Багатство те, яке наразі є,
розтринькуєш, не бачачи цього…
Ти сам собі вже ворог… День за днем
руйнуєш бездіяльністю свій дім.
Твій спадок став для тебе тягарем
та крає душу сумом дощовим.
Змінись на краще! Так зроблю і я.
Забудь про ворожнечу, ніжним стань!
Щедрішим будь, хай серце гордія
почує біль всіх цих моїх благань…
Створи, заради мене, інше «я»,
щоб в ньому збереглась краса твоя…
(березень 2017 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013206
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2024
автор: Геннадий Дегтярёв