Шекспір. Сонет 11

Sonnet  11  by  William  Shakespeare

As  fast  as  thou  shalt  wane,  so  fast  thou  grow'st
In  one  of  thine,  from  that  which  thou  departest,
And  that  fresh  blood  which  youngly  thou  bestow'st
Thou  mayst  call  thine,  when  thou  from  youth  convertest:

Herein  lives  wisdom,  beauty,  and  increase,
Without  this,  folly,  age,  and  cold  decay:
If  all  were  minded  so,  the  times  should  cease,
And  threescore  year  would  make  the  world  away.

Let  those  whom  Nature  hath  not  made  for  store,
Harsh,  featureless,  and  rude,  barrenly  perish:
Look  whom  she  best  endowed  she  gave  the  more;
Which  bounteous  gift  thou  shouldst  in  bounty  cherish:

She  carved  thee  for  her  seal,  and  meant  thereby,
Thou  shouldst  print  more,  not  let  that  copy  die.

-------------------------------------------------------
Шекспір.  Сонет  11  (за  мотивами)

Зів'янеш  ти,  зів'янеш  як  і  всі,
але  нащадків  маєш  урожай
залишити…  Розквітнути  красі
в  наступниках  твоїх  не  заважай  —

у  цьому  мудрість,  це  і  є  закон!
Без  нього  божевільним  був  би  світ,
пронісся  б  світом  цим  армагеддон.
За  шість  десятків  років  людства  цвіт

геть  зник  би…  То  ж  нехай  загинуть  ті,
кому  немає  місця  в  світі  цім,
але  не  ти…  В  прийдешньому  житті
віддяч  Природі  образом  своїм,

для  неї  будь  натхнення  джерелом
для  створення  нащадків  стань  зразком…

(березень  2017  р.)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2024
автор: Геннадий Дегтярёв