Вишивана сорочка - матусина доля,
А барвистий рушник - діточкам оберіг.
Простеляє на стіл скатертину вже доня
І на власні узори кладе святий хліб.
Любить це рукоділля онучка маленька,
Рученята умілі теж має дитя.
Щоби наша держава Україна-ненька
Завжди так квітувала, як це вишиття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013221
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2024
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський