Сталеве серце (126)

Серце  залив  сталлю,
ребра  змінив  на  титанові.
Поранений  тою  печаллю,
продав  свою  волю  султанові.

Покинув  і  мрії,  й  бажання,
на  верхню  поличку  долі.
Послав  себе  у  вигнання,
і  впав  на  асфальті  долі.

Змінив  і  себе  тепер  ззовні,
загриз  свою  душу  всередині.
Крові  кишені  вже  повні,
віддав  своє  тіло  твердині.

Забув  всі  слова  і  звуки,
і  стер  всі  стежки  й  дороги.
Більш  не  згадував  її  руки,
розбив  серце,  зламав  і  ноги..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013259
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2024
автор: Zak_Marko