Серце залив сталлю,
ребра змінив на титанові.
Поранений тою печаллю,
продав свою волю султанові.
Покинув і мрії, й бажання,
на верхню поличку долі.
Послав себе у вигнання,
і впав на асфальті долі.
Змінив і себе тепер ззовні,
загриз свою душу всередині.
Крові кишені вже повні,
віддав своє тіло твердині.
Забув всі слова і звуки,
і стер всі стежки й дороги.
Більш не згадував її руки,
розбив серце, зламав і ноги..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013259
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2024
автор: Zak_Marko