Мрію я, щоб все нещастя
Враз на світі цім минуло,
А натомість світле щастя
Кожного з нас огорнуло,
Щоб думки та почування
Сповнювало без вагання
З вечора і до світання,
Зі світання й до смеркання
Лиш воно впродовж усього
Нашого життя земного.
Адже всі ми дня одного
Й народилися для того,
Щоби світлі почування
Серце й душу обіймали,
Щоб здійснились всі бажання,
Що ми з вами загадали.
Та, звичайно, щоб здійснити
Їх нам, треба працювати,
А не тільки ними снити,
У думках та мріях мати,
Бо відомо нам з тобою
Ще з дитинства, ще зі школи,
Що вони самі собою
Не здійсняться в нас ніколи,
А якщо ж ми все робити
Будемо усі старанно,
Щоби їх в життя втіли́ти,
То чи пізно, чи то рано,
Та усе ж таки здійсняться
В нас вони, і сумніватись
Нам не слід, також – спиняться
Ні на мить як слід старатись.
Адже тільки той, хто робить,
Дійсно все ж щасливим буде,
Бо усе, що він заробить
Працею, таки здобуде.
Євген Ковальчук, 21. 12. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013281
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2024
автор: Євген Ковальчук