Допоки за вікном ллє як з відра дощ
Побудь, ще хвилинку поруч зі мною.
Глянь, вітер ронить з куща пелюстки рож!
Не видно сонечка над осокою.
Я так хочу стільки тобі сказати:
Не спіши, віднайди для розмови час.
Шануй життя... не тре за вітром гнати ,-
Щоб лишити добру пам'ять після нас.
А життя коротке, швидко минає...
В одні двері зайшов, а в інші вийшов.
А що завтра буде, ніхто не знає
Плекаємо промінь надії з молитов.
Я так хочу тобі стільки сказати:
Добрим словом зігріти душу твою.
Зі свого серця смуток, журбу прогнати,
Згадати куточок раю - весну свою.
Був я красивий, як дуб міцний козак
Співав, вмів грати на акордеоні.
І любив танцювати танець гопак,
Гори б перевернули долоні.
Трудивсь , орав, сіяв зерно у полі...
Косив трави, збирав до валу сіно.
Прагнув своїм дітям кращої долі,
Казав : їм **вчися, моя ти дитино!**.
Працюй, і не лінуйсь, досягай вершин,
Пам'ятай, будь ти - простий такий, як всі!.
Виростають орли - соколи з низин
Крутяться, як земля по своїй осі.
--------------2--------------------
Сліди твої мете заметіль
Не видно зірок у небі.
Білий сніг сипле на рану сіль
Дім став порожнім без тебе.
А вчора зима нас вінчала
І встеляла килим до ніг.
Святкова нам музика грала
Ловили щастя - білий - білий сніг.
А ми , як два лебеді білі...
Танцювали красиво вальс.
Щебетали як пташки милі
Серця бились в унісон у нас.
Залишив на снігу троянди
Засипає квіт снігопад.
Блищить сніг немов діаманти
Із очей ллються сльози, як град.
А я не люблю лютий за те,-
Що тебе забрав від мене.
За вікном хуртовина мете
Квітка від морозу мерзне.
Білий сніг розтанув на очах
Розлилась вода рікою.
Ти у синю даль злетів, як птах...
Стелиться туман наді мною .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013290
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2024
автор: Чайківчанка