* * *
Зачаток кривавої ери.
Ховаємо смутки від сліз.
У душу повзуть бетеери.
Все жахи в безжаллі сплелись.
Безодні заповнюють мозок.
По обрій чужинці стоять
І сіють страхи і погрози
Крізь хижих очей непроглядь.
Полковник схимерив задачу
У пекло занурити рай,
Щоб більше нічого не значив
Цей сонцем омріяний край.
Тому вони чашу цикути
До дна будуть пити із ним,
Щоб їхній нащадків спокути
Вінчались мечем вогняним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013330
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2024
автор: aleksgun