Невже багато, крапелька любові?
Хіба вам тої ніжності шкода?
Того тепла в обіймах, чи у слові,
Бо це людину живить, як вода.
Невже так важко поглядом зігріти?
Очей ясних відчути глибину,
Бо в тій безодні всі ми, наче діти.
Мов квіти, що народжують весну.
Невже багато, просто добре слово,
Як музика, ті щирі почуття.
Бо ж для душі це начебто обнова,
Що тішить і продовжує життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2024
автор: Козаковцева Вікторія Володимирівна